Словник української мови (1927)/відрочити
◀ відрочення | Словник української мови В відрочити |
відруб ▶ |
|
Відрочи́ти. См. Відро́чувати.
◀ відрочення | Словник української мови Борис Грінченко В відрочити |
відруб ▶ |
|
Словник української мови — В
відрочити
Борис Грінченко
1927
Відрочи́ти. См. Відро́чувати.