Словник української мови (1927)/відросток
| ◀ відростати | Словник української мови В відросток |
відрочення ▶ |
|
Ві́дросток, тку, м. Отросток. Який корінь, такий і одросток. Ном. № 7139. Ум. Відро́стоньок. Зеленая та дібрівонько, чого в тебе пеньків много, зеленого а ні одного, одростонька ні од одного? Грин. III. 468.