Словник української мови (1927)/відривний
| ◀ відриватися | Словник української мови В відривний |
відригати ▶ |
|
*Відривни́й, а́, е́. Отрывной. Сл. Тутк.
| ◀ відриватися | Словник української мови Борис Грінченко В відривний |
відригати ▶ |
|
Словник української мови — В
відривний
Борис Грінченко
1927
*Відривни́й, а́, е́. Отрывной. Сл. Тутк.