Словник української мови (1927)/відрадість

Відра́дість, дости, ж. Отрада, утешение. АД. I. 91. Ой молодосте, відрадосте! Нп. Шукав одрадости між козаками. К. ЦН. 175. См. Відра́да, відра́дність.