Словник української мови (1927)/відпрядки
| ◀ відпрядати | Словник української мови В відпрядки |
відпуск ▶ |
|
Відпря́дки, дків, м. мн. Остатки, отбросы при прядении. Ум. Відпря́дочки. Що ж она діє? — Золото пряде. Ходім до неї колядувати, ой чей же нам дасть по колядочці, по колядочці, хоть відзадячко…, хоть відпрядочки на шаріночку.