Словник української мови (1927)/відпрохати
| ◀ відпроторитися | Словник української мови В відпрохати |
відпрохувати ▶ |
|
Відпро́хувати, хую, єш, сов. в. відпроха́ти, ха́ю, єш, гл. = Відпро́шувати, відпроси́ти.
| ◀ відпроторитися | Словник української мови Борис Грінченко В відпрохати |
відпрохувати ▶ |
|
Словник української мови — В
відпрохати
Борис Грінченко
1927
Відпро́хувати, хую, єш, сов. в. відпроха́ти, ха́ю, єш, гл. = Відпро́шувати, відпроси́ти.