Словник української мови (1927)/відпроторити
| ◀ відпросити | Словник української мови В відпроторити |
відпроторитися ▶ |
|
Відпрото́рити, рю, риш, гл. Отправить, отпровадить.
| ◀ відпросити | Словник української мови Борис Грінченко В відпроторити |
відпроторитися ▶ |
|
Словник української мови — В
відпроторити
Борис Грінченко
1927
Відпрото́рити, рю, риш, гл. Отправить, отпровадить.