Словник української мови (1927)/відпороти
◀ відпорність | Словник української мови В відпороти |
відпорювати ▶ |
|
Відпо́рювати, рюю, єш, сов. в. відпоро́ти, рю́, реш, гл. Отпарывать, отпороть.
◀ відпорність | Словник української мови Борис Грінченко В відпороти |
відпорювати ▶ |
|
Словник української мови — В
відпороти
Борис Грінченко
1927
Відпо́рювати, рюю, єш, сов. в. відпоро́ти, рю́, реш, гл. Отпарывать, отпороть.