Словник української мови (1927)/відповзати
| ◀ відплющуватися | Словник української мови В відповзати |
відповідальний ▶ |
|
Відповза́ти, за́ю, єш, сов. в. відповзти́, зу́, зе́ш, гл. Отползать, отползти.
| ◀ відплющуватися | Словник української мови Борис Грінченко В відповзати |
відповідальний ▶ |
|
Словник української мови — В
відповзати
Борис Грінченко
1927
Відповза́ти, за́ю, єш, сов. в. відповзти́, зу́, зе́ш, гл. Отползать, отползти.