Словник української мови (1927)/відплітати
| ◀ відпливати | Словник української мови В відплітати |
відплішити ▶ |
|
*Відпліта́ти, та́ю, єш, сов. в. відпле́сти́, лету́, те́ш, гл. Отплетать, отплесть. Сл. Нік.
| ◀ відпливати | Словник української мови Борис Грінченко В відплітати |
відплішити ▶ |
|
Словник української мови — В
відплітати
Борис Грінченко
1927
*Відпліта́ти, та́ю, єш, сов. в. відпле́сти́, лету́, те́ш, гл. Отплетать, отплесть. Сл. Нік.