Словник української мови (1927)/відплив
| ◀ відплести | Словник української мови В відплив |
відпливати ▶ |
|
Відпли́в, ву, м. 1) Сток. 2) Отлив (морской). Желех. *3) Отплытие. Гетьман сказав, що відплив ґалери бачив з валів. Лепкий.
| ◀ відплести | Словник української мови Борис Грінченко В відплив |
відпливати ▶ |
|
Словник української мови — В
відплив
Борис Грінченко
1927
Відпли́в, ву, м. 1) Сток. 2) Отлив (морской). Желех. *3) Отплытие. Гетьман сказав, що відплив ґалери бачив з валів. Лепкий.