Словник української мови (1927)/відплатити
| ◀ відплата | Словник української мови В відплатити |
відплачувати ▶ |
|
Відпла́чувати, чую, єш, сов. в. відплати́ти, чу́, тиш, гл. 1) Отплачивать, отплатить, вознаграждать, вознаградить. Нема в нас, козаків, срібла та злата, щоб за дари дарами відплатити. К. Бай. 21. 2) Отомщать, отомстить. Товариші гайдамаки, чиніть мою волю, що нам треба відплатити вкраїнську недолю. Макс.