Словник української мови (1927)/відпалюватися
| ◀ відпалитися | Словник української мови В відпалюватися |
відпанувати ▶ |
|
Відпа́люватися, лююся, єшся, сов. в. відпали́тися, лю́ся, лишся, гл. При степном пожаре поджигать траву, чтобы вызвать встречный пожар и таким образом прекратить дальнейшее распространение пламени. О. 1862. V. Кух. 31.