Словник української мови (1927)/відломлювати
◀ відломити | Словник української мови В відломлювати |
відломок ▶ |
|
Відло́млювати, люю, єш, сов. в. відломи́ти, млю́, миш, гл. Отламывать, отломить.
◀ відломити | Словник української мови Борис Грінченко В відломлювати |
відломок ▶ |
|
Словник української мови — В
відломлювати
Борис Грінченко
1927
Відло́млювати, люю, єш, сов. в. відломи́ти, млю́, миш, гл. Отламывать, отломить.