Словник української мови (1927)/відлаюватися
| ◀ відлатати | Словник української мови В відлаюватися |
відлеглий ▶ |
|
Відла́юватися, ююся, єшся, сов. в. відла́ятися, ла́юся, єшся, гл. Отругиваться, отбраниваться, отвечать бранью на брань, а в сов. в. кончить, прекратить брань. Лають, сквернять його московщиною, — він мовчить, не відлаюється, Г. Барв. 438.