Словник української мови (1927)/відкопилити
| ◀ відкопати | Словник української мови В відкопилити |
відкопилювати ▶ |
|
Відкопи́лювати, люю, єш, сов. в. відкопи́лити, лю, лиш, гл. Оттопыривать, оттопырить (о губе). Оце! відкопилив губу! Васильк. у.
| ◀ відкопати | Словник української мови Борис Грінченко В відкопилити |
відкопилювати ▶ |
|
Словник української мови — В
відкопилити
Борис Грінченко
1927
Відкопи́лювати, люю, єш, сов. в. відкопи́лити, лю, лиш, гл. Оттопыривать, оттопырить (о губе). Оце! відкопилив губу! Васильк. у.