Словник української мови (1927)/відклякнути
◀ відклякати | Словник української мови В відклякнути |
відклястися ▶ |
|
Відкляка́ти, ка́ю, єш, сов. в. відкля́кнути, кну, неш, гл. Отходить, отойти (об окоченевших или отмороженных частях тела).
◀ відклякати | Словник української мови Борис Грінченко В відклякнути |
відклястися ▶ |
|
Словник української мови — В
відклякнути
Борис Грінченко
1927
Відкляка́ти, ка́ю, єш, сов. в. відкля́кнути, кну, неш, гл. Отходить, отойти (об окоченевших или отмороженных частях тела).