Словник української мови (1927)/відказувати
| ◀ відказовий | Словник української мови В відказувати |
відказуватися ▶ |
|
Відка́зувати, зую, єш, сов. в. відказа́ти, жу́, жеш, гл. 1) Отвечать, ответить. Як Христа дочитаються, то не одказуючи йому: «воистину воскресе», побажай чого: так і станеться. Ном. № 289. Ішов козак дорогою: «помагай-бі, женче!» Вона ж йому відказала: «Здоров бувай, серце». Нп. 2) Оставлять, оставить в наследство, завещать.