Словник української мови (1927)/відкадити
◀ відкаджувати | Словник української мови В відкадити |
відказ ▶ |
|
Відка́джувати, джую, єш, сов. в. відкади́ти, джу́, диш, гл. Оканчивать, окончить кадить.
◀ відкаджувати | Словник української мови Борис Грінченко В відкадити |
відказ ▶ |
|
Словник української мови — В
відкадити
Борис Грінченко
1927
Відка́джувати, джую, єш, сов. в. відкади́ти, джу́, диш, гл. Оканчивать, окончить кадить.