Словник української мови (1927)/віджимати
| ◀ віджилий | Словник української мови В віджимати |
віджинати ▶ |
|
Віджима́ти, ма́ю, єш, сов. в. віджа́ти, відіжму́, меш, гл. Выкручивать, выжимать, выжать мокрое белье. А дівка-чорнявка порається у другій хаті — віджимає сорочки. Рудч. Ск. II. 151. Мотря стала віджимати сорочки з відмоки. Левиц. КС. 43.