Словник української мови (1927)/відживати

by Борис Грінченко

◀ віджахуватися

Словник української мови Борис Грінченко В відживати

відживити ▶

Київ: Горно, 1927

Віджива́ти, ва́ю, єш, сов. в. віджи́ти, живу́, ве́ш, гл. 1) Оживать, ожить; приходить, придти в себя. 2) Отживать, отжить. Він уже свій вік оджив.