Словник української мови (1927)/відділяти
| ◀ відділок | Словник української мови В відділяти |
відділятися ▶ |
|
Відділя́ти, ля́ю, єш, сов. в. відділи́ти, лю́, лиш, гл. Отделять, отделить; уделять, уделить. Одділи маненьку часточку землі на моє ім'я. Чуб. I. 143. Одділив йому половину царства. Рудч. Ск. II. 75.