Словник української мови (1927)/віддякувати

by Борис Грінченко

◀ віддяка

Словник української мови Борис Грінченко В віддякувати

віддякуватися ▶

Київ: Горно, 1927

Віддя́кувати, кую, єш, віддя́чити, чу, чиш, гл. 1) Отблагодарить. Ном. № 12068. 2) Отомстить, отплатить. Віддячим діявольским синам, гукали громадяне, віддячим! Стор. МПр. 51.