Словник української мови (1927)/відгортати
| ◀ відгороджуватися | Словник української мови В відгортати |
відгортатися ▶ |
|
Відгорта́ти, та́ю, єш, сов. в. відгорну́ти, ну́, неш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Відгорни жар з припічка у піч. Землю відгорта. Мнж. 129. Відгорнули пісок. 2) Отворачивать, отворотить. Відгорнув полу, сягнув до кишені.