Словник української мови (1927)/відвохрити
| ◀ відвохнути | Словник української мови В відвохрити |
відвохти ▶ |
|
Відво́хрити, рю, риш, гл. Отколотить. Дав доброго диптю: відвохрив добре. Ном. № 3961.
| ◀ відвохнути | Словник української мови Борис Грінченко В відвохрити |
відвохти ▶ |
|
Словник української мови — В
відвохрити
Борис Грінченко
1927
Відво́хрити, рю, риш, гл. Отколотить. Дав доброго диптю: відвохрив добре. Ном. № 3961.