Словник української мови (1927)/відворот

by Борис Грінченко

◀ відворожувати

Словник української мови Борис Грінченко В відворот

відворотний ▶

Київ: Горно, 1927

Відворі́(о́)т, ро́ту, м. 1) Отступление. 2) Отвращение. 3) Отчисление, вычет в уплату долга, вычет из платы рабочего за прогулы и пр. Харьк. у. Волч. у. *4) Оборот, обратная сторона. Сл. Нік.