Словник української мови (1927)/відвисати

Відвиса́ти, са́ю, єш, сов. в. відви́снути, ну, неш, гл. 1) Отвисать, отвиснуть. Спідня губа відвисла. Левиц. I. 15. 2) Свешиваться, свеситься, повиснуть. З-під очіпка відвисло пасмо сивої коси. Левиц. I. 3.