Словник української мови (1927)/відбороняти
| ◀ відборонити | Словник української мови В відбороняти |
відборонятися ▶ |
|
Відбороня́ти, ня́ю, єш, сов. в. відборони́ти, ню́, ниш, гл. Оборонить, защитить. Ну, спасибі, дядьку, що ти мене 'д смерти відборонив, відбороню і я тебе. Рудч. Ск. I. 71.