Словник української мови (1927)/відболіти
◀ відбляск | Словник української мови В відболіти |
відборона ▶ |
|
Відболі́ти, лю́, ли́ш, гл. 1) Проболеть, поболеть. Будуть же бити, то за кожен стрючок (гороху краденого) відболить. Св. Л. 142. 2) Переболеть. 3) Отгнить. Цей ніготь у мене відболів, та новий виріс. Киев.