Словник української мови (1927)/відбавити
◀ відбабувати | Словник української мови В відбавити |
відбавляти ▶ |
|
Відба́вити, ся. См. Відбавля́ти, ся.
◀ відбабувати | Словник української мови Борис Грінченко В відбавити |
відбавляти ▶ |
|
Словник української мови — В
відбавити
Борис Грінченко
1927
Відба́вити, ся. См. Відбавля́ти, ся.