Словник української мови (1927)/від'їзджати

by Борис Грінченко

◀ від'їзд

Словник української мови Борис Грінченко В від'їзджати

від'їздити ▶

Київ: Горно, 1927

Від'їзджа́ти, жа́ю, єш, гл. = Від'їзди́ти. Ой куди ти їдеш, куди від'їжджаєш, ти, козаченьку Марку? Мет. Покидає, від'їжджає в Китай городочок. Мет.