Словник української мови (1927)/вівчарувати
◀ вівчарський | Словник української мови В вівчарувати |
вівчарь ▶ |
|
Вівчарува́ти, ру́ю, єш, гл. = Вівча́рити. Шух. I. 53.
◀ вівчарський | Словник української мови Борис Грінченко В вівчарувати |
вівчарь ▶ |
|
Словник української мови — В
вівчарувати
Борис Грінченко
1927
Вівчарува́ти, ру́ю, єш, гл. = Вівча́рити. Шух. I. 53.