Словник української мови (1927)/вонка
| ◀ вонітувати | Словник української мови В вонка |
вонливий ▶ |
|
Во́нка, нар. Вне; вон, из дома. Угор. А чому ти, моя мила, вонка не в'ходила, коли мене та на дворі собака гонила? Гол. IV. 500.
| ◀ вонітувати | Словник української мови Борис Грінченко В вонка |
вонливий ▶ |
|
Словник української мови — В
вонка
Борис Грінченко
1927
Во́нка, нар. Вне; вон, из дома. Угор. А чому ти, моя мила, вонка не в'ходила, коли мене та на дворі собака гонила? Гол. IV. 500.