Словник української мови (1927)/вона
◀ вон | Словник української мови В вона |
вонечник ▶ |
|
I. Вона́, її, мест. Она. Була в мене небога; при мені вона й зросла. МВ. II. 19.
*II. Вона́, її, ж. Самка. Дайте нам одно киценятко, тільки дивіть, щоб була вона, а не він. Крим.