Словник української мови (1927)/волонцюгувати
| ◀ волонтирь | Словник української мови В волонцюгувати |
волонько ▶ |
|
Волонцюгува́ти, гу́ю, єш, гл. = Волочи́тися 1. Всяку погану нечисть, що по світу волонцюгує. Драг. 39.
| ◀ волонтирь | Словник української мови Борис Грінченко В волонцюгувати |
волонько ▶ |
|
Словник української мови — В
волонцюгувати
Борис Грінченко
1927
Волонцюгува́ти, гу́ю, єш, гл. = Волочи́тися 1. Всяку погану нечисть, що по світу волонцюгує. Драг. 39.