Словник української мови (1927)/воложити
| ◀ воложати | Словник української мови В воложити |
волок ▶ |
|
Воло́жити, жу, жиш, гл. 1) Делать влажным. Аф. 320. 2) Колотить, трепать. Доти їх (панів києм) воложив, аж поки… Мнж. 76. Всі надо мною як завиють (собаки), давай воложити гуртом! Алв. 77.