Словник української мови (1927)/володати
| ◀ володарька | Словник української мови В володати |
володити ▶ |
|
Воло́дати, даю, єш, гл. Владеть. Схватило мою невістку так, що не володає а ні руками, а ні ногами. Харьк. Так наморився, що й руками не володаю. Константиногр. у. А ще будемо робити вкупі, поки ноги носять, руки володають. Г. Барв. 415.