Словник української мови (1927)/воловід

by Борис Грінченко

◀ воловина

Словник української мови Борис Грінченко В воловід

воловник ▶

Київ: Горно, 1927

Волові́д, м. 1) —во́ду = Нали́гач. Конотоп. у. А все волики, все половії, а в них роженьки все золотії, а воловоди все шовковії. Гол. II. 17. 2) —во́да. Воловий барышник, человек, продающий волы. КС. 1882. IX. 467. КС. 1882. III. 600. 3) —во́да. Волокрад. Ум. Волово́дик. Ой на волики воловодики, а на коники пута. Мет.