Словник української мови (1927)/волик
◀ воленька | Словник української мови В волик |
волинка ▶ |
|
Во́лик, ка, м. 1) Ум. от віл. Москалики соколики, поїли ви наші волики, а як вернетесь здорові, то поїсте й корови. Ном. № 801. 2) Жук-носорог, Oryctes. Мнж. 177.