Словник української мови (1927)/вищикнути
◀ вищик | Словник української мови В вищикнути |
вищипати ▶ |
|
Ви́щикнути, ну, неш, гл. 1) Вырвать, выщипнуть. Прійшов Петро — вищикнув листок, прийшла Ілля — вищикнула два. Ном. № 468. *2) Вырезать ножницами, перочинным ножом в момент закрывания. Чого пальця завязали? — Трохи пучки вищикнув складаним ножиком. Пир. у. Конон.