Словник української мови (1927)/вишуканий
◀ виштурхувати | Словник української мови В вишуканий |
вишукати ▶ |
|
*Ви́шуканий, а, е. 1) Выисканный. 2) Изысканный. 3) Вычурный. Пан писар з вишуканими рухами оповів Тиховичеві, що він помічає у вині щось. Коцюб.