Словник української мови (1927)/виштурити
| ◀ виштрикувати | Словник української мови В виштурити |
виштуркати ▶ |
|
Ви́штурити, рю, риш, гл. = Ви́штирити. Насилу виштурила на двір, щоб хоч провітривсь трохи.
| ◀ виштрикувати | Словник української мови Борис Грінченко В виштурити |
виштуркати ▶ |
|
Словник української мови — В
виштурити
Борис Грінченко
1927
Ви́штурити, рю, риш, гл. = Ви́штирити. Насилу виштурила на двір, щоб хоч провітривсь трохи.