Словник української мови (1927)/виштрикнути
◀ виштовхувати | Словник української мови В виштрикнути |
виштрикувати ▶ |
|
Виштри́кувати, кую, єш, соб. в. виштри́кнути, ну, неш, гл. Выкалывать, выколоть. Вночі я боюсь ока де-небудь виштрикнути. Мнж. 147.