Словник української мови (1927)/вичублювати
| ◀ вичубити | Словник української мови В вичублювати |
вичумакувати ▶ |
|
Вичу́блювати, люю, єш, сов. в. ви́чубити, блю, биш, гл. Драть, выдрать за волосы. Доладу його вичубив. МВ. (КС. 1902. X. 155).
| ◀ вичубити | Словник української мови Борис Грінченко В вичублювати |
вичумакувати ▶ |
|
Словник української мови — В
вичублювати
Борис Грінченко
1927
Вичу́блювати, люю, єш, сов. в. ви́чубити, блю, биш, гл. Драть, выдрать за волосы. Доладу його вичубив. МВ. (КС. 1902. X. 155).