Словник української мови (1927)/вичавлювати
| ◀ вичавити | Словник української мови В вичавлювати |
вичаклувати ▶ |
|
Вича́влювати, люю, єш, сов. в. ви́чавити, влю, виш, гл. 1) Выжимать, выжать, выдавливать, выдавить. З проса не вичавиш молока. 2) Передавить всех. Не вичавиш бджіл в вулії.