Словник української мови (1927)/вицідити
| ◀ виціджувати | Словник української мови В вицідити |
вицілити ▶ |
|
Виці́джувати, джую, єш, сов. в. ви́цідити, джу, диш, гл. 1) Выцеживать, выцедить, нацедить. О слезах: заставить пролить. Потопи сих нових фараонів у тих сльозах…, що вони вицідили з очей вдовичих та сирітських. Св. Л. 302. 2) Выпивать, выпить. Вицідили вони самотужки глек слив'янки. Кв. II. 55.