Словник української мови (1927)/вициганити
| ◀ вицвяхувати | Словник української мови В вициганити |
вициганювати ▶ |
|
Вицига́нювати, нюю, єш, сов. в. ви́циганити, ню, ниш, гл. Выманить; выклянчить.
| ◀ вицвяхувати | Словник української мови Борис Грінченко В вициганити |
вициганювати ▶ |
|
Словник української мови — В
вициганити
Борис Грінченко
1927
Вицига́нювати, нюю, єш, сов. в. ви́циганити, ню, ниш, гл. Выманить; выклянчить.