Словник української мови (1927)/вихрещуватися
◀ вихрещувати | Словник української мови В вихрещуватися |
вихрування ▶ |
|
Вихре́щуватися, щуюся, єшся, сов. в. ви́хреститися, щуся, стишся, гл. Принимать, принять христианство. Вихрестився десь один жид. Грин. II. 149.