Словник української мови (1927)/вихлескувати
| ◀ вихлескати | Словник української мови В вихлескувати |
вихліб ▶ |
|
Вихле́скувати, кую, єш, сов. в. ви́хлескати, щу, щеш, гл. Хлебать, выхлебать. Наварила борщу, та й не вихлещу. Ном. № 12312.
| ◀ вихлескати | Словник української мови Борис Грінченко В вихлескувати |
вихліб ▶ |
|
Словник української мови — В
вихлескувати
Борис Грінченко
1927
Вихле́скувати, кую, єш, сов. в. ви́хлескати, щу, щеш, гл. Хлебать, выхлебать. Наварила борщу, та й не вихлещу. Ном. № 12312.