Словник української мови (1927)/вихилятися
| ◀ вихиляти | Словник української мови В вихилятися |
вихитати ▶ |
|
Вихиля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. ви́хилитися, люся, лишся, гл. 1) Выгибаться, выгнуться. Дуб на йому (на чоловікові) трохи вихиливсь. О. 1862. V. 82. А чого, коню, вихиляєшся? Чи я важко на тобі сидю? Грин. III. 627. 2) Наклоняться, наклониться, склоняться, склониться. Годі тобі, чумаченьку, на пужально вихилятися. Рудч. Чп. 43. 3) Высовываться, высунуться, выставляться, выставиться. 4) Выступать, выступить. Вихиливсь за Кучманський шлях. К. ЦН. 226. *5) Кокетничать движениями (собств. кокетливо склоняться туда и назад). Їде москалик, на конику вихиляється. — Це вона перед парубками отак вихиляється. Крим.